Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
ТГК концентрат
Алё, пацаны! Зацените, что произошло со мной на прошлой неделе,
буржуй пляшет на трубе. Такое дело, тусил с моими братвами на дрифте, и в тот момент, как мы шибанулись в ночь, я решил попробовать новенькое — дистиллят ТГК. В курсе, это такая хрень, что способна взорвать уже не очень шизанутый мозг. И как водится, я закупился несколькими закладками у моего диллера, который в прошлый раз подогрел меня добротной афганской коноплей.
Нафиг надо этот курительный микс!
Так вот, вечером, когда нас растоптали все шишки в дрифте, мы собрались у меня в квартире, чтобы
шпигануть дистиллят. Начали разбираться с этой хренотеню - нашли курительный испаритель и вставили флакончик с дистиллятом. По началу, я думал, что ощущу вкус свободы, как на
нерезиновой тропе, но на самом деле оказалось не так. Чувствовалось, будто ты
летишь на ЛСД-25 и грибах одновременно, и это смешалось в башке. Я быстро понял, что моя башка стала походить на ёлочку с
миокардным мостиком. И вот, когда кайф достиг своего пика, всё полетело к чертям!
Ещё толком не осознавая, что происходит, я вылетел из квартиры и куда-то побрел. В какой-то момент, мозг полностью отключился, но меня тащило силой невиданных. Через несколько часов блуждания между светом и тьмой, я оказался на улице, стоя перед ближайшим туалетом.
Испытав сильнейший желудочный приступ, я взломал дверь туалета и ринулся к унитазу, словно отмывающийся от всего зла. Но тут же, когда я сел на унитаз, забыв о перемычке, всё превратилось в абсурд. Я начал видеть живых грибов, которые исполняли
сумасшедшие танцы
. Попадался мне такой психоактивный гриб, что я даже его откусил!
Да, я не знаю, что со мной происходит!
В туалете я провёл немыслимое количество времени. Они хлопнули-перехлопнули уже мертвую тропу и нашли меня, который спит на унитазе, словно
пидорас на третьей смене после трёх бутылок "Белой ночи".
Когда я очнулся, все они ухаживали за мной с огромными беспокойством и наливали мне в рот слабые шишки, пытаясь меня подогреть. Постепенно я пришел в себя, но ощущение страшного кайфа так и осталось внутри.
Тама-Тама навестителями, мне повезло, что у меня такая братва, которая держит харму на крючке, чтобы не пойти на дно.
В общем, пацаны, лучше держаться от этого дистиллята ТГК подальше! А то пережить такой каток, как я, только удел сильнейших. А я, хоть и превратился в комочек на унитазе, но понял, что хочу закончить эту хрень. Но, братцы, помните, что у нас есть и другие фишки,
не только на тарелке. Ведь в жизни есть ещё много интересного!
Бля, братва, что за день мне выпало! Я решил вас всех позитивно удивить и рассказать, как я сегодня обдолбаный пошел в кино! Но перед этим, конечно, сделал закладки и взял дистиллят ТГК, чтобы наркотическое опьянение было по-настоящему неповторимым!
И так, приступим к моему рассказу. Я, как настоящий травник, всегда знаю, где достать качественную марихуану. Сегодня не было исключением, и я отправился к своему поставщику. Плюнув на второй и герычик, решил взять только ТГК. Ведь наркотики нужно уметь выбирать!
Достав дистиллят ТГК, я не мог удержаться и сразу решил пробовать его. Зажег свой дорогой кальян, насытил его ароматной травкой и начал балдеть! Я сидел, обдолбанный, смотрел, как дым плывет вверх и как голова начинает кружиться. Вот это да, эйфория в действии!
Когда я чуть успокоился, решил, что пора отправляться в кино. Ведь я же обещал вас удивить, правда? Подойдя к кассе, я осознал, что моя речь слегка замедлилась и слова выговариваются как-то путано. Но этот факт не остановил меня! Я протянул бабке на кассе деньги и произнес с довольной ухмылкой: "Один билет на новый фильм, детка".
В кинозале было темно и прохладно. Оказалось, что это еще больше усиливает мое наркотическое опьянение. Я сел на свое место, и настало время наслаждаться фильмом. Но что-то было не так. Я начал замечать, что мои глаза горят как угольки, и у меня возникло странное желание смеяться на самых неуместных моментах. Мусора в зале точно подозревают, что я обдолбаный!
Фильм начался, и я понял, что это была комедия. Я пытался сдерживаться, но каждая смешная сцена заставляла меня бурно ржать. Весь зал смотрел на меня, словно я с ними договорился заранее, чтобы порадовать их своим безумным смехом. Но всем было понятно, что я просто снежок угорел.
В итоге, после заключительной сцены, когда все покинули зал, меня остановили мусора. Они начали меня пытать, задавая вопросы о том, что со мной не так. Я с трудом смог собрать свои мысли и сказал им, что у меня просто овердоз наркотиков. Они на меня смотрели, словно я пришел с другой планеты. А может, и правда пришел?
И вот такой вот день мне выпал! Я обдолбанный ходил по городу, купил дистиллят ТГК, посмотрел фильм и попал в неприятную ситуацию с мусорами. Но поверьте, это был один из лучших дней в моей жизни! Я вспомню его всегда, когда буду взять в руки своего дорогого герычика и скажу: "Братва, я балдел этим летом!"
Репорт
Тред